Історія, що стала легендою

Перша половина ХХ ст. пройшла під знаком боротьби закарпатських українців за возз’єднання з Матір’ю-Україною. 21 січня 1919 року Хустський всенародний з’їзд прийняв рішення про приєднання Закарпаття до України, але обставини склалися так, що край увійшов до складу Чехословаччини.

У 1938 р. складне міжнародне становище цієї держави і всезростаюча боротьба українського населення за політичні права примусили чехословацький уряд погодитися надати Карпатській Україні статус автономної республіки. 8 жовтня утворено перший автономний уряд, 27 жовтня його очолив о. Августин Волошин.

Недовгий період існування Карпатської України став однією з найяскравіших сторінок багатовікової боротьби закарпатців за встановлення української державності.

Опитані респонденти свідчать у своїх родинних історіях про активні пошуки національної ідентичності, які були знаковими для всього двадцятирічного періоду. Насамперед, ці пошуки відбувалися в освітній, мовній та культурній сферах. «Рівень навчання, на жаль, був не дуже високий, тому і культурне життя в розумінні сучасному почалося після 1919 року, коли Закарпаття було приєднано до Чехословаччини.